«Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?»
Мт. 18,33

В 11-ту неділю по Зісланні Святого Духа Церква подає нам Євангеліє про немилосердного боржника (Мт. 18,23–35). Христос розповідає про царя, який простив своєму слузі величезний борг. Однак цей самий слуга не захотів простити значно меншого боргу своєму товаришеві.

Ця притча нагадує нам про безмежне Боже милосердя. Господь прощає наші провини і водночас закликає нас виявляти таке саме милосердя до інших. Ми не можемо щиро просити Бога про прощення, залишаючи у власному серці образу, гнів чи небажання простити ближнього.

Прощення не завжди є легким. Проте саме воно звільняє серце від тягаря образи та відкриває його для Божої благодаті. Кожного разу, коли молимося: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», ми беремо на себе зобов’язання жити духом милосердя.

Нехай сьогоднішнє Євангеліє допоможе кожному з нас запитати себе: чи є людина, якій я досі не можу простити? Чи пам’ятаю я про те, скільки разів Господь уже простив мене?

Господи, навчи нас прощати так, як Ти прощаєш нас. Очисти наші серця від образи, гніву й осуду та допоможи нам бути милосердними до наших ближніх. Амінь.

Бажаємо всім парафіянам благословенної неділі, миру в серці та Божої благодаті!

Христос посеред нас! — І є, і буде!