17 вересня Церква вшановує святу мученицю Софію та її трьох дочок – Віру (12 років), Надію (10 років) і Любов (9 років). Імена їхні – це символічні чесноти християнського життя: віра, надія і любов.

Свята Софія, будучи вдовою, виховала своїх дочок у щирій вірі в Ісуса Христа. У часи переслідування християн при імператорі Адріані (117–138 рр.) вона відкрито визнавала свою віру. За це її доньки були піддані жорстоким мукам, але залишилися непохитними і прийняли мученицьку смерть за Христа.

Мати Софія не зазнала тілесних катувань, але пережила ще тяжчі муки – духовні. Вона поховала своїх дочок і три дні не відходила від їхніх гробів, після чого віддала свою душу Господові.

Їхні святі мощі спочивають у Римі, в храмі святого Петра.

Свята Софія і її діти нагадують нам, що віра, надія та любов – це не лише абстрактні ідеали, але жива сила, яка здатна дати відвагу навіть перед лицем смерті. Християнин покликаний зберігати віру, жити надією і діяти любов’ю – саме так ми свідчимо свою приналежність до Христа.